Береза бородавчаста (Betula verrucosa Ehrh.).
Російська назва — береза бородавчатая.
Загальновідоме дерево з родини березових (Betulaceae), заввишки до 20 м. Цвіте в квітні — на початку травня. Росте на лісосіках у дубових, іноді букових лісах.
Застосування. З лікувальною метою використовують бруньки (Gemnae betulae) й листя (Folia betulae). В бруньках містяться ефірні масла, смолисті речовини, глюкоза й невелика кількіст
...
Читать дальше »
|
Алое деревовидне (Aloe arborescens Mill.)
Російська назва — алоэ древовидное, столетник; місцева — алоя, столітник, сторічник.
Вічнозелена суккулентна деревовидна рослина, яка на батьківщині досягає 4 ж у висоту, з родини лілійних (Liliaceae). Коренева система мичкувата. Від основи стебла часто розвивається багато бічних пагонів, які використовуються для вегетативного розмноження алое. Листки чергові, соковиті, м'ясисті, зближені у верхній частині сте
...
Читать дальше »
|
Вільха сіра (Alnus incana (L) Moench).
Російська назва — ольха серая; місцева — вульха біла.
Дерево до 20 м заввишки, з гладкою сірою корою. Коренева система поверхнева. Молоді гілки опушені, неклейкі. Листки чергові яйцевидні або широкоеліптичні, на верхівці загострені, з країв гостро-подвійнопилчасті; молоді — густо опушені, неклейкі, дорослі — зверху майже голі, зісподу негусто опушені. Квітки одностатеві, однодомні. Чоловічі (тичинкові) сережки зі
...
Читать дальше »
|
Вільха клейка, в. чорна (Alnus glutinosa (L.). Gaertn.).
Російська назва — ольха клейкая или черная; місцева — вільшка, ільха, олешине, олешняк, ульха, вульха.
Дерево з родини березових (Betulaceae), до 35 м заввишки,, з темно-бурою тріщинуватою корою. Молоді гілки червоно-бурі, клейкі, зрідка з негустим опушенням. Бруньки клейкі на ніжках. Листки оберненояйцевидні або овальні, при основі ширококлино-видні, на верхівці закруглені, нерідко виїмчасті,
...
Читать дальше »
|
Гіркокаштан звичайний. Кінський каштан (Aesculus hippocastanum L.),
Російська назва — каштан конский; місцева — гистиня, жолузник, каштан.
Високе, гарне дерево з родини гіркокаштанових (Hippocastanaceae). Листки супротивні, довгочерешкові, пальчастоскладні. Квітки неправильні, білі або рожеві, зібрані в прямостоячі пірамідальні волоті. Цвіте в травні—червні. Плід — коробочка з дуже великими насінинами.
Походить гіркокаштан з Північної Греції, У
...
Читать дальше »
|
Туя західна (Thuja occidentalis L.).
Російська назва — туя западная.
Однодомні дерева заввишки 12—20 м, з родини кипарисових (Cupressaceae). Листки лускоподібні, розміщуються навхрест супротивно. Стовбур часто галузистий, крона вузька, пірамідальна.
Культивують тую західну в ботанічних садах, парках. Походить із східної частини Північної Америки.
Згідно з даними Г.Н.Кадаєва (1963), в народній медицині настій з пагонів туї застосовується
...
Читать дальше »
|
Сосна звичайна (Pinus silvestris L.).
Російська назва — сосна лесная, сосна обыкновенная; місцева — сосна.
Вічнозелене хвойне дерево, досягає 30—35 м у висоту, 1,5 м в діаметрі, з родини соснових (Ріпасеае). Листки пучками по 2, вічнозелені, іноді сизуваті, тупуваті або загострені. Шишки поодинокі або по 2—3 на загнутих донизу ніжках. Достигають на другий рік, досягаючи 2,5—7 см у довжину, 2—3 см в діаметрі. Цвіте в червні. Насіння достигає на другий—
...
Читать дальше »
|
Ялина звичайна, смерека (Picea abies (L.) Karst).
Російська назва — ель обыкновенная; місцева — смерека.
Загальновідоме дерево, досягає 30—50 м у висоту, з родини соснових (Ріпасеае). Росте у верхньому гірському лісовому поясі Карпат, утворюючи щільні деревостани.
Бруньки ялини звичайної мають лікувальні властивості. В Рахівському районі, згідно з даними В. М. Ільковича та досвідом місцевого населення, бруньки заготовляють ранньою весною до роз
...
Читать дальше »
|
Ялиця біла (Abies alba Mill., syn. A. pectinata Lam. et DC).
Російська назва — пихта белая; місцева — башта, гітинка, гонтяниця, гонтярка, свиркове дерево, єлина, ель, їлина, їль, свирка, свірка, свірок, сигла, смерек, смерека, смерека біла, шмерека, щогла, ялина, ялиця, ялиця звичайна, яличняк, яль, яль звичайна.
Хвойне дерево, досягає 30 — 35 м у висоту і 1,5 м в діаметрі. Листки (хвоїнки) лінійні, плоскі, на нижньому боці з двома білуватими смужками
...
Читать дальше »
|
Орляк звичайний (Pteridium aguilinum Kuhn.).
Російська назва — орляк обыкновенный; місцева — папороть.
Багаторічна папороть заввишки 50 — 100 см, з повзучим дерев'янистим майже чорним кореневищем, з родини багатоніжкових (Polypodiaceae). Листки на довгих черешках, здебільшого в кільцях по 3, шкірясті, світло-зелені, в обрисі яйцевиднотрикутні, двічі—тричі перисті. Весною молоді листки на вершку закручені, влітку по краях листка з'являються спорангії.
...
Читать дальше »
|
Листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium (L.) Newm., syn. Scolopendrium vulgare Sm.).
Російська назва — листовик сколопендровый; місцева — турецький язик, тур'язик.
Багаторічна папороть з родини багато-ніжкових (Polypodiaceae). Листки суцільні, довгасто-ланцетні, при основі серцевидні, черешок короткий. Соруси лінійні, зближені парами, розміщені впоперек пластинки. Кореневище коротке.
Зустрічається в основному в лісах на затінених кам'я
...
Читать дальше »
|
Папороть чоловіча (Dryopteris filix mas (L.) Schott).
Російська назва — папоротник мужской; місцева — блошник, брониця, глистник, зілля Іванове, золотник, кочедижник, маточник, орляк, панна баба, напороть, паперушина, папора, папорка, папорок, папоротина, папорота, папоротник, папоротянка, папороть глисник, папороть глуха, папороть завойова, папороть корчова, папороть лісова, папороть одностебла, папороть шовкова, оапорох, папороч, папрадь, перичка, сорокозу
...
Читать дальше »
|
Багатоніжка звичайна (Polypodium vulgare L.).
Російська назва — многоножка; місцева — гащина, гищиця, кочедижник, многоножка, насерник, орляк, паперушина, папорот скельна, папоротник, папороть лісова, повзсолодич, повзинка, повзунка, солода, солодаш, солодець, солодиж, солодист, солодиця лісова, солодич, солодиш лісовий, солодишка, солодишкованець, солодищ, солодкованя, солодкувач, солодник, солодочкованець, солодош, солодушка, стоножець звичайний, чаполоч,
...
Читать дальше »
|
Хвощ польовий (Eguiseturn arvense L.).
Російська назва — хвощ полевой; місцева — березка брабулець, брадалець, брадолець, брадулець, бразулець, веретенце, гречка мишача, драбинка, драбинянка, драбулець, драгулець, дрябулець, євка, єлинка, івка, ілець, ільце, ївка, кобильник, куділка, лускавець, мариюнка, нюнька, падиволос, падиволос сухий (перший росток), перій чорний, пестиш, пестушки, прістка, пряска, прясна, прястка, прячка, скорпій, скрип, скрипей, скрип
...
Читать дальше »
|
Плаун баранець (Lycopodium selago L.).
Російська назва — плаун баранец; місцева — баранець, елочка, камфора-зілля, любка куряча, нитота, п'ядич-плаун.
Багаторічна трав'яниста вічнозелена спорова рослина з родини плаунових (Lycopodiaceae), 5—25 см заввишки, з прямостоячими стеблами, густо вкритими листками. Листки лінійно-ланцетні, гострі, тверді, цілокраї, іноді зубчасті, 5—7 мм завдовжки і 1—5 мм завширшки, розташовані густою спіраллю, яка утворює 8
...
Читать дальше »
|
Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.)
Російська назва — плаун булавовидный; місцева — баранець, гончар, гостечник, дереза, дерибас, дерча, деряба, диреч, жовтило, звадник, колдунник, колотник, лапка куряча, лицій, матник, митник, незайманик, нитота, опоясник, падиволос, пелех, пелешатник, пелешник, перех, пилочник, плавун звичайний, плознь, пнознь, поясник, прядики, п'ядик митник, п'ядич, п'ядич булавовидний, п'ядич митник, п'ядич пелешник, п'ядники, ро
...
Читать дальше »
|
Торфовий, або білий мох. Сфагнум (Sphagnum sp.)
Російська назва — сфагнум торфяной, или белый мох; місцева — мох.
Дрібні болотяні трав'янисті рослини, належать до родини сфагнових мохів (Sphagnaceae).
За зовнішніми ознаками, особливо за будовою стебла і листків, їх розміром, кольором, а також місцезнаходженням розрізняють багато видів сфагнума.
Білий мох являє собою стебельце з короткими, тонкими, рідкими гілочками, які частково відляга
...
Читать дальше »
|
|