22:45 Чина лучна |
Чина лучна (Lathyrus pratensis L.). Російська назва — чина луговая; місцева — горошок жовтий, горошок журавлиний, горошок луговий, горошок луковий, горошок потячий, сережки марії, стручки журавлині, чина жовта.
Багаторічна трав'яниста рослина з родини бобових (Leguminosae). Стебло трохи стиснене, чотиригранне, 30—100 см заввишки, простертовисхідне. Кореневище гіллясте, повзуче. Листки однопарні 3 безкрилим жолобчастим черешком, що закінчується простим або малогіллястим вусиком; листки довгастоланцетні, загострені, 2—4 см завдовжки; прилистки великі, стріловидні. Квітконоси несуть по 3—10 яскраво-жовтих квіток, що в кілька разів перевищують листки. Віночок метеликовий. Плід — біб довгастолінійний. Цвіте в червні—липні. Росте па луках, узліссях, по чагарниках. Фармакологічні і клінічні властивості цієї рослини досліджувались в Томському медичному інституті. Чина лучна цінна, як м'якодіючий, приємний на смак і ефективний відхаркувальний засіб. Відвар трави чини використовують при гострих та хронічних бронхітах, при наривах в легенях (абсцесі) і пневмонії. О. П. Попов (1965) пропонує легкий відвар трави чини (1/10 або 1/5 чайної ложечки трави на склянку окропу) вживати по столовій ложці через 2—З год.  |
|
|