Ліщина звичайна (Corylus avellana L.).

Російська назва — лещина обыкновенная; місцева — алунє, воріх лісковий, горіх лісковий, горішина, горішник, лещина, ліска, ліщана, ліщаник, ліщаниця, ліщанка, ліщаня, ліщебник, ліщина, нук, нуси, оліщина, оріх лісковий, орішення, орішина, орішник.

Загальновідомий кущ, заввишки 3—7 м, з сірими округлими пагонами. Листки чергові, досить великі, округлі або оберненояйцевидні, на вершку з коротким загостренням, біля основи серцевидні, по краях подвійно-зубчасті. Крім того, у верхній частині з кількома великими зубцями, слабо опушені. Зверху темно-зелені, зісподу світліші. Плід — горіх з листковидною обгорткою. Цвіте до розпускання листя. Тичинкові квітки в повислих сережках, маточкові — у двоквіткових дихазіях. Цвіте в березні — квітні.

В медицині використовують листки, які містять ефірне масло, памитинову кислоту, парафін, мирицитрозид, сахарозу (Норре, 1958). Відвар листя застосовують як сечогінне, при катарах кишок, при хворобах печінки, для полоскання горла, добавляють у ванну при геморої, при захворюваннях шкіри.

Крім того, у медицині застосовується і кора ліщини (Coryli cortex), з якої приготовляють ванни для лікування геморою, а відвар п'ють при катарах кишок.