Бук лісовий, б. звичайний (Fagus sylvatica L.).
Російська назва — бук лесной или европейский; місцева — бук, бучина, бучинарь, бучок, фаг.
Дерево досягає до ЗО—40 м у висоту і 70—100 см в діаметрі. Листки прості, квітки одностатеві, Плід — горіх, оточений повністю або лише при основі мисочкою. Цвіте у травні—червні, плоди достигають у вересні.
Росте в зоні Карпат в нижньому гірському лісовому поясі в межах висот 500—1320 м над рівнем моря.
...
Читать дальше »
|
Евкомія в'язолиста (Eucommia ulmoides Oliv.).
Російська назва — эвкомия.
Дерева досягають 20 м, з родини евкомієвих (Eucommiaceae). Листки чергові, черешкові, еліптичні або яйцевидні, біля основи ширококлиновидні або круглі, дрібнозубчасті, знизу опушені. Квітки одностатеві, без оцвітини. З'являються до розпускання листків або разом з ними в квітні. Плодоносить у вересні—жовтні. Плоди крилаті, виїмчасті на верхівці. В листках і корі є гутаперча.
...
Читать дальше »
|
Береза бородавчаста (Betula verrucosa Ehrh.).
Російська назва — береза бородавчатая.
Загальновідоме дерево з родини березових (Betulaceae), заввишки до 20 м. Цвіте в квітні — на початку травня. Росте на лісосіках у дубових, іноді букових лісах.
Застосування. З лікувальною метою використовують бруньки (Gemnae betulae) й листя (Folia betulae). В бруньках містяться ефірні масла, смолисті речовини, глюкоза й невелика кількіст
...
Читать дальше »
|
Алое деревовидне (Aloe arborescens Mill.)
Російська назва — алоэ древовидное, столетник; місцева — алоя, столітник, сторічник.
Вічнозелена суккулентна деревовидна рослина, яка на батьківщині досягає 4 ж у висоту, з родини лілійних (Liliaceae). Коренева система мичкувата. Від основи стебла часто розвивається багато бічних пагонів, які використовуються для вегетативного розмноження алое. Листки чергові, соковиті, м'ясисті, зближені у верхній частині сте
...
Читать дальше »
|
Вільха сіра (Alnus incana (L) Moench).
Російська назва — ольха серая; місцева — вульха біла.
Дерево до 20 м заввишки, з гладкою сірою корою. Коренева система поверхнева. Молоді гілки опушені, неклейкі. Листки чергові яйцевидні або широкоеліптичні, на верхівці загострені, з країв гостро-подвійнопилчасті; молоді — густо опушені, неклейкі, дорослі — зверху майже голі, зісподу негусто опушені. Квітки одностатеві, однодомні. Чоловічі (тичинкові) сережки зі
...
Читать дальше »
|
Вільха клейка, в. чорна (Alnus glutinosa (L.). Gaertn.).
Російська назва — ольха клейкая или черная; місцева — вільшка, ільха, олешине, олешняк, ульха, вульха.
Дерево з родини березових (Betulaceae), до 35 м заввишки,, з темно-бурою тріщинуватою корою. Молоді гілки червоно-бурі, клейкі, зрідка з негустим опушенням. Бруньки клейкі на ніжках. Листки оберненояйцевидні або овальні, при основі ширококлино-видні, на верхівці закруглені, нерідко виїмчасті,
...
Читать дальше »
|
Гіркокаштан звичайний. Кінський каштан (Aesculus hippocastanum L.),
Російська назва — каштан конский; місцева — гистиня, жолузник, каштан.
Високе, гарне дерево з родини гіркокаштанових (Hippocastanaceae). Листки супротивні, довгочерешкові, пальчастоскладні. Квітки неправильні, білі або рожеві, зібрані в прямостоячі пірамідальні волоті. Цвіте в травні—червні. Плід — коробочка з дуже великими насінинами.
Походить гіркокаштан з Північної Греції, У
...
Читать дальше »
|
Туя західна (Thuja occidentalis L.).
Російська назва — туя западная.
Однодомні дерева заввишки 12—20 м, з родини кипарисових (Cupressaceae). Листки лускоподібні, розміщуються навхрест супротивно. Стовбур часто галузистий, крона вузька, пірамідальна.
Культивують тую західну в ботанічних садах, парках. Походить із східної частини Північної Америки.
Згідно з даними Г.Н.Кадаєва (1963), в народній медицині настій з пагонів туї застосовується
...
Читать дальше »
|
Сосна звичайна (Pinus silvestris L.).
Російська назва — сосна лесная, сосна обыкновенная; місцева — сосна.
Вічнозелене хвойне дерево, досягає 30—35 м у висоту, 1,5 м в діаметрі, з родини соснових (Ріпасеае). Листки пучками по 2, вічнозелені, іноді сизуваті, тупуваті або загострені. Шишки поодинокі або по 2—3 на загнутих донизу ніжках. Достигають на другий рік, досягаючи 2,5—7 см у довжину, 2—3 см в діаметрі. Цвіте в червні. Насіння достигає на другий—
...
Читать дальше »
|
Ялина звичайна, смерека (Picea abies (L.) Karst).
Російська назва — ель обыкновенная; місцева — смерека.
Загальновідоме дерево, досягає 30—50 м у висоту, з родини соснових (Ріпасеае). Росте у верхньому гірському лісовому поясі Карпат, утворюючи щільні деревостани.
Бруньки ялини звичайної мають лікувальні властивості. В Рахівському районі, згідно з даними В. М. Ільковича та досвідом місцевого населення, бруньки заготовляють ранньою весною до роз
...
Читать дальше »
|
Ялиця біла (Abies alba Mill., syn. A. pectinata Lam. et DC).
Російська назва — пихта белая; місцева — башта, гітинка, гонтяниця, гонтярка, свиркове дерево, єлина, ель, їлина, їль, свирка, свірка, свірок, сигла, смерек, смерека, смерека біла, шмерека, щогла, ялина, ялиця, ялиця звичайна, яличняк, яль, яль звичайна.
Хвойне дерево, досягає 30 — 35 м у висоту і 1,5 м в діаметрі. Листки (хвоїнки) лінійні, плоскі, на нижньому боці з двома білуватими смужками
...
Читать дальше »
|
Орляк звичайний (Pteridium aguilinum Kuhn.).
Російська назва — орляк обыкновенный; місцева — папороть.
Багаторічна папороть заввишки 50 — 100 см, з повзучим дерев'янистим майже чорним кореневищем, з родини багатоніжкових (Polypodiaceae). Листки на довгих черешках, здебільшого в кільцях по 3, шкірясті, світло-зелені, в обрисі яйцевиднотрикутні, двічі—тричі перисті. Весною молоді листки на вершку закручені, влітку по краях листка з'являються спорангії.
...
Читать дальше »
| |