22:08 Яблуня лісова Malus silvestris Mill. |
| Яблуня лісова (Malus silvestris Mill.). Російська назва — яблоня лесная; місцева — гірчиця, диканя, дико-ваня, дикуля, драпачка, драчка, квасниця, кислиця, лисниця, лісковка, лісниця, лісувка, пільськованя, планка, планча, плюцканя, полівка, полявка, щуриця, яблінка дичка, яблінь дика, яблонка, яблоня лісова, яблунина. Дерева, рідше кущі з родини розових (Rosaceae), заввишки до 10 м, з розлогими, здебільшого колючими гілками. Бруньки пухнасті. Листки з черешками, яйцевидні або широкоеліптичні, зарубчасто-пилчасті. Цвіте в травні—червні. Квітки білі або рожеві, розміщені в малоквіткових щитках. Плоди кулясті або яйцевидні, 1,8—2,5 см завдовжки і завширшки, жовто-зелені, іноді червонуваті, на смак дуже кислі. Зустрічається досить часто в карпатських і прикарпатських дубових, грабових, дубово-грабових і соснових мішаних лісах, по узліссях, серед чагарників. Запаси сировини великі: в урожайні роки можна заготовляти десятки тонн плодів. Застосування. В медицині використовують плоди. Свіжі плоди містять яблучну, винну, лимонну, хлорогенову, арабинову кислоти, пектинові речовини і барвники, аскорбінову кислоту (до 64,2 мг%), карогин, вітамін Вь органічні сполуки заліза і фосфору, ефірну олію. В шкірці плодів містяться флавоноїди, в насінні — глюкозид амигдалин. Свіжі яблука використовують як дієтичний і зміцнюючий засіб, при авітамінозах і розладах шлунково-кишкового тракту. Настій «яблучнокислого заліза» використовується при недокрів'ї. Збирання. Плоди диких яблунь заготовляють при повній стиглості у серпні—вересні. |
|
|