13:05 Дягель лікарський |
Дягель лікарський (Archangelica officinalis Hoffm.). Російська назва — дягиль лекарственный; місцева — ангели к, ангеліка, бодранка, бугила, бурулька, бучераш, бучереш, бучериш, бучуриш, веретень, вох, датель, дегель, дзенгель, дудка, дудник лікарський, дудошник, дурило, дяглиця, дятел, дятлиця, енгелик, кукотина, купир, порянка, путча, пушка, рева, чотирегранник, яглиця, ягелик, яндєлик.
Велика трав'яниста дворічна рослина, заввишки до 1—2 м з родини зонтичних (Umbelliferae). Кореневище вкорочене, циліндричне, до 5 см завтовшки і З0 см завдовжки. Стебло товсте, кругле. Листки крупні, з великими піхвами. Частки їх великі, по краях пилчасті. Зонтик великий, багатопроменевий. Квіточки зеленувато-білі. Плід — плоска двосім'янка з крилами на краях. Цвіте в червні — липні. Росте па болотах, біля берегів річок, на вологих місцях, па полонинах. Застосування. З лікувальною метою використовують корінь і кореневище (Radix et Rhizoma angelicae), які містять в собі ефірне масло, смолисті й дубильні речовини, ангелікову, валеріанову й оцтову кислоти, крохмаль, цукор, гіркоту та інші речовини. Настій коренів дягеля (20 г на 200 г води) по столовій ложці 3—4 рази на день вживають як сечогінне і вітрогінне, а також для посилення перистальтики кишечника. Збирання. Заготовляють кореневища (разом з коренями) великих дворічних рослин весною або восени, після того як зів'яне листя. Сушать під накриттям, на горищах та в інших добре провітрюваних приміщеннях.  |
|
|