Крушина ламка (Frangula alnus Miller, syn. Rhamnus frangula L.).

Російська назва — крушина ломкая; місцева — бован, болдан, болобан, дерево крухе, дерево песяче, жостар, жостір, жостір крихкий, зостір, крох, кроха, крух, крух саклак, круха, крухий, кручина, крушина, крушина крихка, крушник, медвежина, нарост, німина, пессядерево, саклак, саклак крух, саклак крушина, скорух чорний, скрух чорний, скрушина, собачанка, соба­чина, собачка, собачник, хробуст крихкий, черемша песяча, ягідки вовчі, ягоди собачі.

Високий кущ до 2 м. заввишки, з родини крушинових (Rhamnaсеае), з темно-червоною або з червонувато - сірою корою і з черговими гілками без колючок. Листки чергові, овальні або оберненояйцевидні, цілокраї, блискучі. Квітки дрібні, в пазушних пучках, зеленувато-білі. Плід — кістянка, не стиглий — червоний, стиглий — чорний. Цвіте у травні — червні.

Росте в широколистяних лісах, особливо на лісових галявинах, серед чагарників.

Застосування. З лікувальною метою використовується кора (Cortex fraogulae). Вона містить антраглюкозиди, похідні антрахінона, які при введенні в організм посилюють перистальтику товстих кишок. Основним діючим началом є глюкозид франгулін; в корі є ще емодін, ізоемодін, хризофанова і франгулові кислоти, антраноли, рамнутоксин, сліди ефірного масла, смола, крохмаль, мінеральні солі, вітамін С.

Кора крушини — добрий проносний засіб.

Рідкий екстракт кори вживається по 20—40 капель, а відвар (15—З0 г на 200 г води) — по 1—2 столові ложки на прийом.

Крім звичайних екстрактів і відварів, з кори виготовляють стандартизовані препарати: «Франгулен», який рекомендується при хронічних запорах, і «Франгулаксин», що випускається в таблетках і містить до 8% зв'язуючих антрахінонів.

Слід застосовувати кору, яка лежала не менше року в сухому місці або нагрівалася при температурі 100° протягом години (свіжа кора спричиняє тошноту і блювання).
Збирання. Заготовляють кору молодих стовбурів і гілок крушини в березні — квітні, до появи листків, В цей час вона містить найбільше діючих речовин. Сушать кору на вільному повітрі або під накриттям, не допускаючи вкладання трубок одна в одну.