19:45
Нечуйвітер волохатенький
Нечуйвітер волохатенький (Hieracium pilosella L.). Російська назва — ястребинка волосистая; місцева — волосник, вушко мишаче, жовтомохорочник, корсатка волосиста, корсатка космата, лапки котячі, масло вороняче, недоспілок, свеколка борова, сліпачок, трава лихорадочна, усаня, ястребник волосистий.

Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 5—ЗО см, з родини складноцвітних (Compositae), з повзучими пагонами. Листки лише в прикореневій розетці, сидячі, довгасто-еліптичні або ланцетні, зверху зелені, зісподу сірі або біло-повстисті. Квіткове стебло (стрілка) безлисте, просте, з одним суцвіттям-кошиком, вкрите до вершка волосками. Квітки жовті, з червонуватими смужками на пелюстках, язичкові, з волохатим чубком. Цвіте в травні—червні.
Росте на сухих луках та вигонах. Поширена скрізь.

Застосовується тільки в народній медицині. При захворюваннях печінки (при опуханні), жовтяниці і як засіб, що сприяє виділенню шлункових соків при зниженні кислотності, кровоспинний (при дизентерії, катарі товстих кишок, геморої), при туберкульозі, кровотечах легень та матки.

М. А. та І. М. Носаль пропонують виготовляти відвар з усієї рослини нечуйвітру (40 г сухої рослини на 1 л води) і вживати при перерахованих вище хворобах.
Збирають траву з корінням під час цвітіння нечуйвітру (травень— червень).
 
Нечуйвітер волохатенький
Категорія: Лікарські рослини Карпат | Переглядів: 2437 | Додав: rastenia | Теги: Нечуйвітер волохатенький, ястребинка волосистая | Рейтинг: 5.0/1