Любисток лікарський - 19 Лютого 2012 - Опис лікарських рослин - Лікарські рослини

Block title

Категорії розділу

Лікарські рослини Карпат [214]
Лікарські рослини які ростуть на території України

Закладки

Реклама

Пошук рослин

Остеохондроз

  • Остеохондроз
  • Заболевание позвоночника - эффективные методики лечения и профилактики

    Косметологія

  • Пилинг
  • Уся інформація про пилингах, протипоказання і ефективність процедури.

    Статистика

    Попередження

    При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.lekras.at.ua обов'язково.
    Лікарські рослини України » 2012 » Лютий » 19 » Любисток лікарський
    23:15
    Любисток лікарський
    Любисток лікарський (Levisticum officinale Koch.). Російська назва — любистик, зоря.
    Багаторічна трав'яниста рослина з родини зонтичних (Umbelliferae). Стебло пряме, циліндричне, з сизою поволокою, дудчасте, вгорі розгалужене, заввишки до 2 м. Листки блискучі перисто- або двічі перисторозсічені, з великими обернено яйцевидними або округлоромбічними, на верхівці надрізано-зубчастими сегментами. При дотику до листка відчувається своєрідна прохолода, що обумовлене наявністю в них ефірної олії.

    Квітки дрібні, ясно-жовті, зібрані у чималі складні зонтики. Цвіте в червні—серпні. Вся рослина має своєрідний специфічний запах, що нагадує запах салери, заради якого любисток використовують як пряносмакову рослину.

    Походить з Південної Європи У нас любисток розводять у садах і на городах як декоративну і пряну рослину.

    Застосуванн
    я. Любисток— дуже популярна в медицині рослина.Ще древньогрецький лікар Діоекорид рекомендував любісток як цінну лікарську рослину.
    З лікувальною метою використовують корінь, траву і насіння любистку. Корінь містить 0.6-1 % ефірної олії, 0.9% лецитину, смоли, різні цукри, крохмаль, яблучну та ангелікову кислоти, фермент. В ефірній олії виявлено 70% фталиду, масляну кислоту, карвакрол, кумарін, сесквітерпени (Z. Віаzek, М. Kucera, 1956).

    В народній медицині любисток застосовують як сечогінний, відхаркувальний, очисний, болезаспокійливий засіб. У вигляді напару або відвару корінь вживають при захворюваннях нирок, серця, шлунково-кишкового тракту (як тонізуючий, регулюючий, вітрогінний засіб), при водянці як полегшувальний засіб під час родів. При хворобливих менструаціях вживають відвар трави; при недокрів'ї та проти глистів — відвар насіння або листя (О. П. Попов). При мокротній ядусі любисток корисний як відхаркувальний засіб. Зовні відвар любистку вживають для миття волосся при його випаданні, а пом'яте листя прикладають до голови при болях.

    О. П. Попов пропонує відвар коренів (15 г на 200 г води) вживати по одній ложці три рази на день. Відвар насіння або листя роблять у такому співвідношенні: одну чайну ложку на неповну склянку окропу (не менше 150 мл води).

    Вживання ліків з любистку вагітним протипоказане.

    Збирання. Коріння збирають восени. Сушать в закритих добре провітрюваних приміщеннях. Висушені корені швидко вбирають вологу і уражуються грибками, тому їх потрібно зберігати в сухому місці.


    Категорія: Лікарські рослини Карпат | Переглядів: 846 | Додав: rastenia | Теги: Любисток лікарський, любистик | Рейтинг: 0.0/0